«Коли кількість прихильників певних поглядів є меншою за 10 відсотків, то немає явного прогресу у поширенні ідей. Для того, щоб думка меншості стала громадською, потрібна буде неймовірна кількість часу, котру можна буквально порівняти з віком Всесвіту», – говорить дослідник Болеслав Шиманськи. – «Але коли кількість прихильників ідеї переходить межу 10%, переконання розповсюджуються з космічною швидкістю»
За словами Шиманськи, прикладом можуть стати нещодавні події у Єгипті та Тунісі: «В цих країнах диктаторів, котрі були при владінапротязі десятиліть, раптово повалили всього за кілька тижнів»
Результати дослідження були опубліковані 2 червня 2011 року на сайті журналу Physical Review E у статті під назвою «Одностайність у суспільстві, що створена під впливом переконаної у своїх поглядах меншості»
Ці результати виявили важливий аспект: відсоток прихильників певної думки, необхідний для впливу на більшість, суттєво не змінюється, незалежно від співтовариств, в яких знаходяться прихильники ідей. Іншими словами, необхідний для впливу на суспільство відсоток прихильників думки лишається приблизно на рівні 10 відсотків, незалежно від того, де і як виникла чи розповсюджувалась та чи інша думка у суспільстві.
Щоб зробити остаточні висновки, дослідники створювали комп’ютерні моделі різних видів соціальних мереж. У одній з них член мережі був пов’язаний з кожним іншим. У другій моделі були особи, зв’язані з великою кількістю людей, що робило їх центром думок та лідерами. В останній моделі у кожного учасника була приблизно однакова кількість зв’язків з іншими людьми. Вихідним станом кожної моделі була суттєва кількість прихильників традиційних для суспільства поглядів, де кожен володів своєю особистою думкою, але, що суттєво, також був відкритим для інших ідей.
Тільки-но співтовариства були створені, вчені вводили туди кілька глибоко переконаних людей по всій мережі. Ці люди мали повністю сформовану думку і не збиралися якимось чином її змінювати. Тільки-но ці глибоко впевнені у своїх поглядах люди починали спілкуватися з тими, хто дотримувався традиційних поглядів, думка більшості починала змінюватись.
«Зазвичай люди почувають себе не в своїй тарілці, якщо вони не поділяють загальну думку, тому вони зажди шукають компроміс. Ми встановили цю тенденцію в кожній з груп», – говорить один з авторів доповіді Саміт Шрінівасан. Кожен з учасників кожної моделі «мали розмову» про свої погляди. Якщо думка слухача співпадала з думкою того, хто починав розмову, це посилювало переконання першого. Якщо ж його думка відрізнялась, «слухач» починав задумуватись про це і розповідав свої про свої сумніви іншій людині. І якщо ця людина поділяла цю нову думку, то слухач починав підтримувати ці ж погляди.
«Тільки-но ці агенти змін починають переконувати все більше і більше людей, ситуація змінюється. Люди спершу починають сумніватися у своїх власних поглядах, а потім повністю приймають нові ідеї і навіть розповсюджують їх. Якщо прихильники іншої думки просто вплинуть на своїх сусідів, це нічого не змінить у великій системі, про що ми можемо впевнитись, поглянувши на ситуацію, коли кількість прихильників є меншою за 10 відсотків», – заявляє Шрінівасан.
Цей дослід допоміг зрозуміти, як розповсюджується та, чи інша думка. Його співавтор Гіоргі Корнісс пояснює: «Існують очевидні ситуації, коли потрібно знати, як розповсюдити ту чи іншу думки, або ж навпаки – придушити розповсюдження якоїсь думки. Іноді необхідно швидко вмовити жителів цілого міста залишити його перед тим, як ним пройде смерч, або ж розповсюдити нову інформацію для запобігання захворювань в селі».
Наразі дослідники знаходяться в процесі пошуку колег, котрі займаються соціальними та іншими науками, щоб порівняти свої результати, отримані за допомогою комп’ютерних моделей, з історичними прикладами. Вони також планують вивчити можливі зміни відсотку певних поглядів у суспільстві, якщо воно розділене. В ньому, замість одних, традиційних для всіх поглядів, існують дві різні думки, котрі протистоять одна одній. Прикладом такої моделі можуть слугувати відносини республіканців та демократів у США.
Спонсором цього дослідження була Лабораторія сухопутних військ США і воно є частиною величезного комплексу робіт, котрий відбувається у Політехнічному інституті Ренсселіра, де зібрані кваліфіковані у різних сферах дослідники (соціологія, фізика, інформаційні технології, проектування) для того, щоб вивчити соціальні зв’язки. Вивчаються основи структури суспільств, і як ці структури були змінені сучасними технологіями. Їхньою метою є більш глибоке розуміння співтовариств та виявлення чіткої наукової основи для науки, що вивчає соціальні мережі та виникла зовсім нещодавно.
http://orientyry.com/analityka/as_a_minority_wins_majority.html