Минуло 9-те травня. У Львові цей день був багатим на події. Ветерани марширували пустими вулицями в оточенні щільного кордону міліції, львівяни протестували, автономні націоналісти вшановували українців, які загинули у війні.

І не тільки це.

З самого ранку кілька груп ініціативної молоді розвішували на державних прапорах траурні стрічки в знак жалоби за українцями, які загинули в Другій Світовій Війні. За словами учасників цієї акції, 9 травня для України – “це не перемога, а лише зміна окупанта”. Загалом було завішено кілька сотень прапорів у цетральній частині міста.
Під час цієї акції були затримані шестеро студентів. Їх зарештували з порушенням усіх можливих прав: застосовували фізичну силу, забороняли говорити по телефону, не вказували причин затримання. Співробітники міліції відмовлялись назватись, а у Галицькому райвідділі міліції, куди відвезли затриманих, відмовили у написанні скарг. Також у райвідділі міліціонери чинили психологічний тиск, погрожували, але жоден з затриманих не написав пояснення і не підписав жодних паперів.
Під тиском журналістів та громадськості, студентів відпустили, склавши протоколи про адмінпорушення. Проте так зване затримання тривало близько 6 годин, замість 3 передбачених законодавством. Хлопцям інкримінували дрібне хуліганство.

О 9:30 на центральній вулиці Львова – проспекті Свободи – мав відбутися так званий “парад ветеранів”. Незважаючи на сильну зливу, з самого ранку всі переходи до проспекту Свободи було перекрито кордонами міліції. Також міліціонери стояли на кожному розі центральних вулиць. Випадкових перехожих зупиняли і обшукували. Пройти на проспект Свободи можна було тільки показавши пропуск. Зі слів перехожих (людей літнього віку), останній раз щось подібне вони бачили “ще за Брєжнєва”.

Про сам “парад ветеранів” писати нічого: його ніхто, крім самих ветеранів та двох з половиною тисяч мокрих міліціонерів, так і не побачив. Можна тільки уявити цю похоронну мокру процесію на безлюдному проспекті Свободи.

Ексклюзивне відео:

В той же час біля памятника Данила Галицького ВО “Свобода” зібрала кілька сотень львівян, які не хотіли бачити, як червоні окупанти ідуть парадом по місту. На акції протесту було розтягнуто величезний прапор України. Також на дорогу було викинуто червоні прапори СССР, які зразу ж були розтоптані і розірвані. Завадити цьому спробував невідомий у футболці Че Гевари.

Фото невідомого любителя комуністів:

Оскільки число протестувальників все збільшувалось, стало зрозуміло, що проведення параду до пам’ятника Данила Галицького, як це планувалось спочатку, не вдасться – львівяни були настроєні рішуче. Тому автобуси з ветеранами поїхали окружними вуличками під охороною міліцейського екскорту  до Холма Слави, де відбувся мітинг Компартії.

На підходах до Холма Слави було помічено кілька груп молоді, які зупиняли людей з георгіївськими стрічками і проводили з ними бесіди. Зрозуміти їх можна – адже георгіївські стрічки, які всюди подають, як символ перемоги,  і які вішають всі, кому не лінь, насправді є символом російської шовінізму.

Прочитати про георгіївську стрічку можна ТУТ.

І якщо до обіду когось і було видно з помаранчево-чорними пов’язочками, то в другій половині дня це були хіба що винятки – ветерани, пенсіонери тощо.

Сам мітинг відбувся цілком в традиціях комуністів.  Звучали комуністичні марші, кілька виродків розмахували червоними ганчірками CCCР і прапором росії. Як завжди, торочили про перемогу над  міфічним “фашизмом” (яка чомусь ніяк не настане), вигукували гасла. Все проходило в дусі маразматиків з КПУ.

Щільні кордони “лівоохоронців” не давали змогу провести акцїі протесту проти червоного шабашу. “Доблесною” міліцією було затримано двох патріотів, які проводили бесіди з носіями георгіїських стрічок. Їх зразу ж повезли до відділку.

Після закічнення мітингу невідомими особами було скоїно напад на секретаря Соціалістичної партії. Докладніше можна почитати ТУТ

Також після закінчення мітингу було помічено молодиків з прапорам Компартії і СССР. Червоні ганчірки були конфісковані і належним чином утилізовані, а “прапороносці” – після нетривалої профілактичної дискусії – відпущені.

Після того, як червоний шабаш на Холмі Слави завершився і почала покращуватись погода, автономні націоналісти разом з студентами міських вузів провели акцію вшанування українців, що загинули у Другій світовій війні: поклали квіти, запалили свічки та розтягнули величезний банер з зображенням героя української нації – Степана Бандери. Не дивлячись на те, що ця частина акції не сподобалася представникам різних “толерантних” організацій, які теж були присутні, банер викликав захоплення в студентів та особливо в старшого покоління, яке підтримало автономних націоналістів гарною патріотичною піснею. І саме в цей момент відчувалося Шевченкове поєднання мертвих, живих і ненароджених…

Для більшості львівян 9-те травня було просто ще одним вихідним, який вони провели разом зі сім’ями, святкуючи день міста Львова. Проте насторожують дії міліції і міської влади, які одразу ж лягли під новий режим, виконуючи всі забаганки українофобів і арештовуючи патріотів. Це їм так просто не минеться.