17 квітня у Львові була проведена акція пам’яті українського націоналіста Максима Чайки, убитого рік тому в Одесі.

Помянути полеглого героя зібралось близько півтори сотні молодих українців

Зі свічками і квітами в руках люди мовчки прямували до пам’ятника жертвам політрепресій. Це місце було вибрано невипадково. Адже Максим Чайка, який жив і боровся в Одесі, був зацькований ручними псами українофобських чиновників – так званими антифашистами. Ні для кого не секрет, що в Одесі постійно відбувається цілеспрямоване витравлювання всього того українсього, що в ній ще лишилося. Сміливці, які наважуються боротися з цим, піддаються утискам і переслідуванням зі сторони антиукраїнської системи.  Максим був одним з них, воїном, який загинув, як справжній воїн – на полі бою.

На акції не було прапорів, не було гучних гасел і погроз.  Біля пам’ятника було сказано кілька слів пам’яті, оголошено хвилину мовчання і покладено квіти і свічки до портрета Максима. На цьому акція закінчилась. Проте ніхто не поспішав розходитись. Випадкові перехожі, які підходили поцікавитись, теж ставали поряд. Багато хто з них чув про Максима Чайку, і вони теж хотіли віддати шану українському героєві.

Вічна память Максиму Чайці! Допоки ми памятаємо тебе – ти назавжди лишатимешся разом з нами.

(оновлено 24.04.10)

Дехто вшанував пам’ять Максима Чайки по-своєму: